ЯК МОЖНА НАВЧАТИ ЧЕРЕЗ ПРОЄКТИ. НУШ

Соклакова О.О.

Погудіна Т.П.

ЩО ТАКЕ НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Саме НУШ — це головна реформа Міністерства освіти і науки під керівництвом вже колишнього міністра Лілії Гриневич, розпочата за останні роки та запланована на десятиріччя вперед.

Її ключова мета — створити школу, «у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті».

Відтепер головне завдання для учнів українських шкіл — опанувати за 12 років навчання не просто окремі предмети, але так звані «компетентності». Їх перелік такий:

·  вільне володіння державною мовою;

·  здатність спілкуватися рідною (якщо відрізняється від державної) та іноземними мовами;

·  математична компетентність;

·  компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

·  інноваційність;

·  екологічна компетентність;

·  інформаційно-комунікаційна компетентність;

·  вміння навчатися впродовж життя;

·  громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

·  культурна компетентність;

·  підприємливість та фінансова грамотність.

Кожна з таких компетентностей — це комбінація знань, умінь, навичок, способу мислення, а також поглядів і цінностей. При цьому в рамках одного шкільного предмету учні - залежно від форми подачі того чи іншого матеріалу — можуть опановувати одразу кілька компетентностей.

Формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті», — йдеться в офіційній концепції нової української школи.

Зокрема, НУШ має сформувати в учнів такі вміння:

·  читати з розумінням

·  висловлювати власну думку усно і письмово

·  мислити критично та системно

·  логічно обґрунтовувати свою позицію,

·  бути творчими та ініціативними

·  конструктивно керувати емоціями

·  оцінювати ризики

·  приймати рішення

·  розв’язувати проблеми

·  співпрацювати з іншими людьми.

Що вже змінилося в українських школах?

Шлях змінам було відкрито восени 2017 року, коли парламент ухвалив новий закон Про освіту — саме він регулює основні засади нової освітньої системи.

Впроваджувати її розпочали з учнів перших класів. Вже у 2017/2018 навчальному році нові стандарти тестували у 100 школах по всій країні, а в 2018/2019 всі українські першокласники навчалися за новою системою.

У школах було впроваджено чимало нового. Серед найголовніших прикладів змін:

Навчання через діяльність

Відтепер ключове завдання вчителя — дати змогу учням засвоїти необхідний матеріал за допомогою діяльнісного підходу. «Тобто школярі частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя», — пояснюють у МОН. Йдеться про найрізноманітніші форми, серед яких можуть бути навчальні ігри, екскурсії, експерименти, групові проекти, моделювання життєвих ситуацій тощо.

МОН заохочує викладачів до того, щоб учні отримували цілісне уявлення про світ — вивчали явища з точки зору різних наук та вчилися вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Скасування домашніх завдань для першокласників

Учням першого класу нової української школи не задають домашніх завдань. А час на їхнє виконання в інших класах молодшої школи обмежено: школярі другого класу мають витрачати на домашнє завдання не більше 45 хв, третьокласники — не більше 1 год і 10 хв, учні четвертого класу — максимум 1 год і 30 хвилин.

Нова система оцінювання

В перших двох класах НУШ учні не отримують оцінок у балах взагалі - такий спосіб оцінювання з’являється лише з третього класу.

Однак найголовніше, що замість табелів в молодшій школі з’явилося Свідоцтво досягнень учня — описова модель оцінювання учнів за 51-м показником.

Всі вони заповнюються вчителем і передбачають лише чотири рівні оцінювання: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результати з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і допомоги».

У першій частині свідоцтва викладач оцінює соціальні і робочі компетентності школяра. Наприклад, чи дитина була активною на уроці, чи ставила запитання про щось нове і незрозуміле, чи виявляла самостійність у роботі, чи вирішувала конфлікти мирним шляхом.

У другій частині - оцінювання попредметне. Проте навчальні досягнення сформульовано в нестандартний спосіб. Наприклад, наскільки учень «цікавиться темами, що вивчаються, виявляє допитливість до навколишнього світу» (предмет Я досліджую світ), чи «дотримується правил спілкування: привітання, прощання, подяка, прохання, запитання» (предмет Українська мова), чи «орієнтується у просторі, пояснює розташування предметів» (Математика), чи «дотримується встановлених умов та правил гри» (Фізкультура) тощо.

Заборона оголошувати оцінки

Відтепер вчитель не має права оголошувати оцінки на весь клас- він може лише описово оцінити зусилля школяра. А знати конкретний рівень оцінювання чи бали мають право лише самі учні та їхні батьки.

Скасування співбесіди для вступу до школи

Першокласників НУШ зобов’язані зареєструвати до однієї зі шкіл за місцем реєстрації. Школи не мають права влаштовувати співбесіди, конкурси або інші види випробувань для першачків.

Це нововведення, що діє з 2018 року, викликало чимало суперечок, адже можливість обрати початкову школу значно звузилася. Однак у МОН сподіваються, що таким чином всім школярам будуть гарантовані рівні права — незалежно від майнового статусу родини.

Новий освітній простір

За кошти державного і міських бюджетів більшість перших класів шкіл в Україні було переобладнано відповідно до потреб НУШ. У школах з’явилися конструктори LEGO для навчальних ігор, сучасні меблі, в найкращих випадках — особисті шафи школярів.

В ідеалі у кожному першому класі НУШ має бути створено вісім навчальних осередків:

·  для навчально-пізнавальної діяльності (при цьому парти чи столи мають бути одномісними)

·  змінні тематичні осередки (дошки/фліпчарти/стенди для діаграм та малюнків)

·  для гри (як настільних, так і рухливих ігор)

·  для художньо-творчої діяльності

·  куточок живої природи для проведення дослідів (пророщення зерна, догляд за рослинами, акваріум)

·  для відпочинку (з килимом для сидіння та гри, пуфами, подушками)

·  дитяча класна бібліотека

·  осередок вчителя

Що ще принесе шкільна реформа найближчим часом?

«…З 1 вересня 2019 року стандарти НУШ починають діяти не лише в перших, але й в усіх других класах українських шкіл. А також у третіх класах тих ста закладів, де реформу почали впроваджувати ще у 2017 році.

Чимало новацій чекає також інших школярів, навіть якщо вони навчаються у старших класах.

Так, у 2018/2019 році школи вперше отримають можливість організовувати для учнів мережеві форми освіти — тобто окремі дисципліни можуть викладати не шкільні вчителі, а фахівці профільних організацій та установ культури, спорту тощо….»

Крім того, відтепер у школах офіційно скасовано шкільну форму — відповідно до нового президентського указу.

Вже з 1 вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання. Це може бути сімейна (домашня) освіта, екстернат або педагогічний патронаж.

При цьому переведення учня на навчання вдома можливе за заявою батьків і не потребує додаткового узгодження, як було раніше.

Робота в команді

Дуже складно передбачити, у якому світі житимуть наші діти — адже він швидко змінюється. Проте із впевненістю можна сказати, переконані в МОН, що їм потрібно буде вміти працювати в команді й співпрацювати. Саме тому значну частину навчального часу в НУШ присвячують роботі в групі. Причому школярі не просто разом розв’язуватимуть, наприклад, математичні приклади, а робитимуть проекти і спільно шукатимуть рішення проблем.

— Дитина має розуміти, що командна робота дає спільний результат. У команді вона має навчатися пізнавати оточуючий світ та проводити різні дослідження. Також дуже важливо навчити дітей керувати своїм емоційним станом, — пояснила директор Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА Олена Харченко.

Дослідження і вміння вчитися

Уміння вчитися — це ще одна навичка, яка стане в пригоді кожній людині. Адже у світі, який швидко змінюється, потрібно не відставати, а значить — уміти самостійно навчатись. Саме тому навчання в НУШ буде побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукатиме відповіді на запитання, осмислюватиме вивчене, а вчитель допомагатиме їй у цьому.

Тому в НУШ діти часто навчатимуться, граючись. Це означає, що вони опановуватимуть той самий навчальний матеріал, але в інший спосіб. Вчителю не потрібно буде більшість часу розповідати щось класу, стоячи біля дошки. Через гру, тобто моделюючи ситуацію із додаванням руху, гумору й творчих завдань, учні зможуть дізнатись набагато більше, переконані в МОН.

Емоційний інтелект і вміння спілкуватись 

Людина з розвиненим емоційним інтелектом розуміє власні емоції, керує ними й дослухається до відчуттів інших. Навчання цьому — одне з важливих завдань Нової української школи. Тому дітям пропонуватимуть висловлювати свої почуття і думки, слухати один одного і не робити людині щось, що їй неприємно. Цьому, зокрема, навчатимуть під час ранкового кола — щоденної зустрічі, на якій діти обговорюватимуть свій емоційний стан, власні думки, актуальні питання класного і шкільного життя, або ж просто говоритимуть на цікаві їм теми.

Інтегроване навчання

У реальному світі немає мононаукових процесів — кожен пов’язаний з різними науками. Аби діти розуміли взаємозв’язки й мали цілісну картинку світу, у початковій школі пропонується інтегрувати, тобто об’єднати, предмети. Наприклад, рослини вивчатимуть не тільки з точки зору ботаніки, а й додаватимуть до цієї теми знання з географії, екології, математики, хімії, мови й літератури.

Інтеграція – це процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності двох або більшої кількості систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, що набуває нових властивостей та взаємозв’язків між оновленими елементами системи.

Інтегроване навчання дає змогу вчителю та учням «виходити» за межі окремого навчального предмета (окремої освітньої галузі) та сприяє формуванню в дітей цілісної картини світу.

Учні зможуть:

• краще зрозуміти сутність об'єкта чи явища в контекстах різних навчальних предметів та сформувати цілісне уявлення про них;

• глибше зрозуміти ключові ідеї з огляду на їх аналіз із різних точок зору;

• краще оцінити, як використати набуті ідеї та навички в життєвих ситуаціях;

• системно мислити.

Упровадження інтегрованого навчання – це, по-перше, питання рівня взаємодії навчальних дисциплін та глибини об’єднання їхнього навчального змісту; по-друге, визначення способів, якими цього можна досягти. Головне питання, яке виникає в учителя, коли починається впровадження міжпредметного інтегрованого навчання, – це зв’язки між навчальними предметами (освітніми галузями).

Отже, в інтегрованому навчанні, головною дійовою особою якого є учень. Роль учителя – це роль модератора і фасилітатора. Слід не «наповнювати» дітей знаннями, а навчити знаходити інформацію і критично опрацьовувати її, читати не для учителя і батьків, а для себе, застосовувати знання на практиці у життєво важливих ситуаціях, математику практикувати не задля математики, а для життя, через дії з різними об’єктами.

Робота зі стратегіями розвитку критичного мислення на уроках читання, мови, природознавства, громадянської освіти, основ здоров’я допоможе учням зрозуміти, що критичне мислення важливо застосовувати щодо всіх аспектів нашого життя.

Працюючи самостійно та в групах за ротаційними моделями «Щоденні 5» і «Щоденні 3», учні навчаються робити вибір, працювати самостійно, розвивають витривалість і відповідальність.

Учитель має час на індивідуальну роботу з учнями, коли всі інші працюють самостійно, в парах чи групах. Правильно налаштована робота за ротаційними моделями сприяє вихованню відповідальної класної спільноти, коли кожний відповідає за себе і за інших, на відміну від тотального контролю вчителя. Діти мають свободу вибору (обирають книжку для читання, тему для письма, місце в класі, спосіб розв’язання задачі тощо) і навчаються робити правильний вибір.

ПРОЕКТНЕ НАВЧАННЯ: КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

Проектне навчання (project-based learning) дедалі більше набирає обертів, оскільки є дуже ефективним і актуальним підходом до викладання та навчання. Численні дослідження (про них – далі) вказують на те, що після його успішного впровадження в учнів покращується мотивація до навчання та підвищується рівень досягнень. Також така форма роботи допомагає реалізувати частково програму ранньої профорієнтації учнів, аби в майбутньому випускники свідомо обирали професію і навчальний заклад.

ЩО ТАКЕ ПРОЕКТНЕ НАВЧАННЯ?

За визначенням Buck Institute for Education, проектне навчання – це метод, навчаючись за яким, учні, певний час досліджуючи і реагуючи на справжні, цікаві та складні питання, отримують потрібні знання та навички.

На думку дослідників (Barron & Darling-Hammond, 2008; Thomas, 2000), навчання на основі проекту передбачає таке:

·     учні застосовують знання та навички для вирішення реалістичних проблем у реальному світі;

·     підвищується рівень відповідальності учня за виконаний обсяг роботи;

·     вчителі виконують ролі тренерів та фасилітаторів дослідження, проводять рефлексії;

·     часто учні працюють в парах або групах.

Такий формат навчання передбачає залучення учнів до систематизації та набування знань, створення власних продуктів. Він розвиває навички критичного мислення, співпраці, спілкування, міркування, синтезу та стійкості в умовах обмеженого часу та визначеної мети (Barron, 2003)

ЧОМУ ПРОЕКТНЕ НАВЧАННЯ?

Оскільки навчання – це соціальна активність, яка відбувається в межах учнівських груп, культури та минулого досвіду, через проектне навчання учні мають можливість використовувати не лише знання з навчальних дисциплін, а й вчитися вести перемовини, ухвалювати спільні рішення, нести відповідальність відповідно до ролі в навчальній команді й разом інтерпретувати результати своєї діяльності.

Це також дає можливість вчителям побачити учнів у новому світлі, допомагати їм розвивати вроджені здібності в новий спосіб, що не вдається часом у традиційній системі уроку. Крім того, часто проектне навчання реалізується через міждисциплінарні зв’язки, що виходять за межі програми одного конкретного предмету. Це значно розширює можливості вчителя і сприяє креативності, а учні часто мають завдання, у процесі вирішення яких отримують практичні навички, непередбачені в теоретичній частині навчального процесу.

Тобто навчання відбувається природним шляхом, ненав’язливо, адже ціль – не вивчити, а виконати завдання, отримати результат, що дійсно мотивує дітей.

“Проектна наука – це захопливий спосіб вивчати навколишній світ. Зосереджуючи увагу на основних ідеях разом із практикою та перехресними поняттями, класні кімнати стають навчальними середовищами, де викладачі й студенти беруть участь у  моделюванні та проведенні досліджень, формуванні та обговоренні гіпотез, що підтверджуються доказами й міркуваннями”.

ПЕРЕВАГИ ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ

Для учнів:

·     традиційна аудиторія перетворюється у відкритий навчальний простір, в якому учні рухаються у власному темпі;

·     у процесі виконання проекту виникає потреба в самонавчанні та самовдосконаленні;

·     навчання на основі запам’ятовування та повторення переходить до інтеграції, відкриття та презентації набутих знань;

·     учні мають можливість проходити всі етапи “виробництва”: від ідеї, створення моделі майбутнього продукту до його реалізації.

Для вчителів:

·      Звичайно, на фоні очевидних переваг існує й певна небезпека застосування проектного навчання: виникає ризик не виконати навчальну мету і не досягти результатів. Але цього можна уникнути, якщо раціонально спланувати процес.

Планування навчального проекту:

Визначаємо навчальні цілі.

Плануємо “що” і “як”, а не “коли”.

Плануємо, як відбуватиметься публічна презентація результатів проекту.

Для зручності планування можна скористатися цією таблицею.

КРИТЕРІЇ ПРОЕКТНОЇ РОБОТИ

Навчальна програма – настільна книга кожного вчителя. Розробляти ідею проекту, його мету та інструменти реалізації він повинен, враховуючи програму.

Для реалізації концепції “навчання через дію”, потрібно поставити такі питання:

·     Що ми досліджуємо? Питання та цілі дослідження.

·     Як ми досліджуємо? Як і де шукати інформацію; домовленість про те, як і де документувати інформацію.

·     Звідки? Пошук, встановлення фактів.

·     Навіщо? Виробництво продукту: підготовка та презентація матеріалу.

·     Оцінювання (група, однокласники, самооцінювання).

Кожен учитель вільний обирати кількість проектів і їхній зміст на власний розсуд, враховуючи вік і рівень знань учнів. Школярів, починаючи з 1 класу, залучають до всього процесу роботи над проектом – від генерації ідей до самої реалізації. Діти не роблять те, що їм нецікаво, під примусом. Працюючи над проектами, діти стають активними учасниками навчання.

РЕЗУЛЬТАТОМ ЦІЄЇ РОБОТИ ВЖЕ Є ДОСЯГНЕННЯ.

1 і 2 класи мають безліч проєктів, бо за програмою НУШ учні набувають знання за тематичними тижнями. У жовтні захищали свої проєкти на тему: «Я здоровий, я щасливий». Кожний клас має свої презентації на цю тему. Проводили виставки малюнків, аплікацій, паперових іграшок на різні теми.