ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА СПЕЦИФІКА МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ,

СУТНІСТЬ ТА СПЕЦИФІКА

МЕТОДУ ПРОЕКТІВ

Халілова Н.А.

Історія виникнення методу

Використання у навчально-виховному процесі методу проектів не є новим для українських шкіл. Проектність – один із вимірів культури минулого століття.

Метод проектів виник у 20-х роках минулого століття в США. Його називали ще методом проблем.

Першим увів поняття «метод проектів», науково описав його та спробував класифікувати американський професор В. Кілпатрик. Він проголосив основним завданням школи «виховання вільних громадян», яке має складатися з «системи цільових проектів». Він виокремив чотири типи шкільних проектів:

1.   Втілення ідеї або плану в зовнішню форму.

2.   Подолання інтелектуальної перепони.

3.   Здобуття нових знань та досвіду.

4.   Отримання естетичної насолоди.

В 19 столітті в США для навчання сільськогосподарських робітників стали використовувати проект на певну тему (наприклад, «Як стригти овець ножицями»), в ході яких учні отримували не лише теоретичні знання, а й набували практичних вмінь.

Джон Дьюї на початку 20 століття використовував метод проектів в прагматичній педагогіці для організації цілеспрямованої діяльності дітей з урахуванням їх особистих інтересів.

У 60-70 роках у США розгорнулася критика цього методу, оскільки його масштабне застосування призвело до зниження рівня теоретичних знань учнів загальноосвітніх шкіл. Але, незважаючи на це, вже понад 80 років за проектною технологією працюють педагоги багатьох західноєвропейських країн та США. В 1987 р. виник новий напрямок в освіті – продуктивне навчання, що базується на методі проектів.

Метод проектів, на який покладались великі надії в модернізації української освіти, схвилював українське педагогічне співтовариство на початку минулого століття. Ідеї школи майбутнього Джона Дьюї, реалізовані Вільямом Кілпатриком, були реконструйовані радянськими педагогами-новаторами у вигляді трудового методу навчання. «Зараз не так важливо, що будуть учні вивчати в школі, - важливо, щоб школа дала уміння їм самостійно навчатися та працювати, і тоді вони зможуть протягом життя, залежно від необхідності, опановувати ті чи інші знання», - писала Н. Крупська у 1922р.

Метод проектів поширився у педагогіці та практиці української школи у 20-х роках, за часів масштабного реформування шкільної освіти. Подальший розвиток цього методу у вітчизняних школах пов’язано з іменами вітчизняних педагогів (В.М. Шульгіна, А.Ф. Петровича, Л.С. Миловидова, М.В. Крупеніна, В.В. Ігнатьєва та ін.). Прихильники методу проектів оголосили його єдиним засобом перетворення школи навчання в школу життя. В 20-ті роки в радянській школі активно використовується метод проектів.

В 1931 році, метод проекту в Україні було засуджено й заборонено, закрито та відкинуто. В 30-ті роки школа була повністю переведена на традиційне навчання і було зроблено висновок про те, що цей метод не дає глибоких знань з предметів. З того часу у нас не робили якихось серйозних спроб відродити метод проектів в освітянській практиці. Набутий за цей час вітчизняний досвід проектної форми організації освітнього середовища не став предметом вивчення та узагальнення на науково-теоретичному рівні і не отримав поширення на практиці.

В українській педагогічній практиці явище проекту з’явилось в останнє десятиліття в результаті діяльності міжнародних організацій, які розробляли і поширювали освітні проекти.

Суть методу проектів

Суть методу — не формувати, а розвивати осо­бистість у процесі свідомої мотивованої індивіду­альної діяльності в групі для розв'язання спільного завдання. Основою проектного методу є виконання різних навчальних і творчих проектних завдань, тематика яких розробляється вчителем з ураху­ванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Робота над навчальним проектом передбачає розв'язання проблемних ситуацій, що потребує від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на розробку оптимальних шляхів його реалізації, незмінний публічний захист і ана­ліз підсумків.

Проектна діяльність більш багатофункціональ­на. Проект спонукає учня вияви­ти інтелектуальні здібності, моральні й комуніка­тивні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями й загально-навчальними вміннями, здат­ність до самоосвіти й самоорганізації. Проектній діяльності може передувати «мозковий штурм», у процесі якого постануть нові цікаві для учнів проблеми. У процесі здійснення проекту учні син­тезують знання, інтегрують інформацію суміж­них дисциплін, шукають більш ефективні шляхи розв'язання задач проекту, спілкуються одне з од­ним. Спільна діяльність реально демонструє широ­кі можливості співробітництва, у ході якого учні ставлять мету, визначають оптимальні засоби її досягнення, розподіляють обов'язки, виявляють власну компетентність. Проектна діяльність наочно демонструє можливості моно- і поліпредметного, індивідуального і групового проектів. Система проектів є також частиною інтерактивних методик.

Метод проектів – педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію

фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових. Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі. Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Великий інформаційний і технологічний обсяг багатьох проектів примушує учнів об'єднуватися у групи. Така ситуація сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, працюючи у команді діти вчаться взаємодіяти один з одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного міжособистісного спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності. Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

·       планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

·       використовувати багато джерел інформації;

·       самостійно збирати і накопичувати матеріал;

·       аналізувати, спів ставляти факти, аргументувати свою думку;

·       приймати рішення;

·       встановлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);

·       створювати «кінцевий продукт» - матеріальний носій проектної діяльності;

·       представляти створене перед аудиторією;

·       оцінювати себе та інших.

Метод проектів припускає розв’язання певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань і вмінь з різних галузей науки, техніки, творчих галузей. Результати виконання проектів мають бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, - то конкретне її розв’язання, якщо практична – готовий продукт проекту. Метод проектів можна використовувати як самостійну (індивідуальну) чи групову роботу учнів упродовж різного за тривалістю часу, а також з використанням сучасних засобів інформаційних технологій, зокрема комп’ютерних, телекомунікаційних.

Вимоги до застосування методу

 До проектної діяльності висувають такі основ­ні вимоги:

1.     Наявність значимої в дослідному, творчому плані проблеми (завдання), що вимагає інте­грованого знання, дослідницького пошуку для її розв'язання наприклад, дослідження демо­графічної проблеми в різних регіонах світу;
створення серії репортажів з різних кінців зем­ної кулі з однієї проблеми; проблема впливу кислотних дощів на навколишнє середовище).

2.      Практична, теоретична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів (наприклад,  доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, фактори, які впливають на цей стан, тенденції, які простежуються в розвитку цієї проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу 8 різних місцевостях, план заходів).

3.     Самостійна діяльність учнів (індивідуальна, парна, групова).

4.     Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).

5.     Використання дослідних методів: визначення проблеми, завдань дослідження, які випливають із неї, висування гіпотези щодо їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого стола», статистичних методів творчих звітів, переглядів).

Детальніше тут:   

https://ivanushunsoroku.webnode.com.ua/navchaln%d1%96-tekhnolog%d1%96i/